Одного разу Ісус Христос ішов з Капернаума у місто Наїн. За Ним ішли ученики і багато людей. Коли Він підходив до міської брами, в цей час виносили померлого юнака, єдиного сина вдови. Нещасна жінка йшла і гірко плакала, і багато народу йшло з нею з міста. Побачивши її, Господь зглянувся над тяжким горем бідної матері і сказав їй: "Не плач".Потім підійшов і доторкнувся до одра, на якому лежав померлий (в юдеїв померлих загортали в полотно і несли на постелі чи ношах для поховання в печерах). Носії зупинились. Тоді Господь сказав померлому: "Юначе, тобі кажу, встань!"
Мертвий сів і став говорити. І віддав Ісус Христос воскреслого юнака його матері.
Бачачи це чудо, усі були пройняті страхом. Усі славили Бога і казали: "Великий пророк постав між нами, і Бог відвідав народ Свій!"
(Див.: Лк 7, 11–17).
ЗАКОН БОЖИЙ
