Ільінсько-Чернігівська ікона Божої Матері була написана у 1658 році іконописцем Григорієм Костянтиновичем Дубенським, в чернецтві Геннадієм. У 1662 році протягом 8 днів, з 16 по 24 квітня, ікона стікала сльозами. У тому ж році татари напали і пограбували місто Чернігів. Опівночі вони увірвалися в Троїцький чоловічий монастир, увійшли до церкви, перекинули всі ікони, взяли все начиння, але чудотворна ікона з усіма прикрасами залишилася недоторканою. Невидима сила не допустила нечестивців до святої ікони. Цариця Небесна не допустила також, щоб вороги увійшли в печеру преподобного Антонія Печерского, в якій переховувалася братія обителі. Раптово, немов від невідомого страхіття, татари почали тікати.Чудеса Божої Матері через Її Чернігівську ікону описав святитель Димитрій Ростовскій у книзі "Руно зрошене". Пізніше про Чернігівську іконі Божої Матері писав святитель Тобольський Іоан. Чудотворний список Чернігівської ікони Божої Матері, що знаходився в Гефсиманському скиті Троїце-Сергієвої Лаври, прославився в 1869 році.
День особливого вшанування Ільїнсько-Чернігівської ікони Божої Матері - 29 квітня (новий стиль).
Преподобний Антоній Печерський
СВЯТИЙ ІОАН, МИТРОПОЛИТ ТОБОЛЬСЬКИЙ
Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua
