Коли апостоли розмовляли з Клеопою та Лукою,учениками Христовими, які повернулися з Еммауса, а двері дому, де вони знаходилися, були замкнені з остраху перед юдеями, раптом Сам Ісус Христос став посеред них і сказав: "Мир вам!" Вони схвилювались і перелякались, думаючи, що бачать духа. Але Ісус Христос сказав їм: "Чого хвилюєтесь і чому такі думки входять до сердець ваших? Погляньте на руки Мої і на ноги Мої; це Я Сам. Доторкніться до Мене і роздивіться; бо дух тіла і кісток не має, як бачите у Мене".
Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Ученики зраділи, побачивши Господа. Від радості вони ще не вірили і дивувалися.
Щоб укріпити їх у вірі, Ісус Христос сказав їм: "Чи маєте тут якусь їжу?" Ученики подали Йому частину печеної риби і стільниковий мед.
Ісус Христос узяв це і їв перед ними. Потім сказав "Ось ті слова, що Я говорив вам, коли ще був з вами, як належить справдитися всьому, написаному про Мене в законі Мойсеєвому і у пророків та в псалмах".
Тоді відкрив Господь їм розум для розуміння Писання, дав їм здатність розуміти Священне Письмо. Закінчуючи Свою бесіду з учениками, Ісус Христос удруге сказав їм: "Мир вам! Як послав Мене Отець (у світ), так і Я посилаю вас". Сказавши це, Спаситель дихнув на них і говорить їм: "Прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим відпустяться (від Бога); на кому залишите (гріхи непрощеними), залишаться".
Це було п'яте явлення Господа Ісуса Христа в перший день Його славного Воскресіння, яке викликало в учеників Його велику невимовну радість. Тільки Фома, з числа дванадцяти апостолів, якого звали Близнюком, не був при цьому явленні. Коли ученики стали говорити йому, що вони бачили воскреслого Господа, то Фома сказав їм: "Якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів, і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, то не повірю".
(Див.: Мк 16, 14; Лк 24, 36–45; Ін 20, 19–25).
ЗАКОН БОЖИЙ
