Святий апостол Тимофій походив з Лікаонського міста Лістри в Малій Азії. Він був навернений до Христа в 52 році святим апостолом Павлом († бл. 67; пам’ять 29 червня). Коли апостоли Павло і Варнава відвідали вперше Лікаонські міста, апостол Павло в Лістрі зцілив кривого від народження, і багато мешканців міста увірували в Христа, серед них був і майбутній апостол, юнак Тимофій, його мати Євника і бабуся Лоїда (Діян 14, 6 – 12; 2 Тим. 1, 5).Зерна віри, посіяні апостолом Павлом в душі святого Тимофія, принесли рясний плід. Він став ревним учнем апостола, а згодом його невідлучним супутником і соратником у проповіді Євангелія. Апостол Павло любив святого Тимофія і називав його в Посланнях своїм улюбленим сином, з вдячністю згадуючи його вірність та відданість.
В 65 році апостол Павло висвятив апостола Тимофія на єпископа Церкви в Ефесі, якою святий Тимофій керував 15 років. Святий апостол Павло, перебуваючи в Римі у в’язниці, знаючи, що йому належить мученицький подвиг, викликав до себе вірного учня і друга апостола Тимофія на останнє побачення (2 Тим. 4, 9).
Святий Тимофій закінчив життя мученицьки. В Ефесі язичники святкували свято на честь ідолів і носили їх містом, супроводжуючи нечестивими обрядами та піснями. Святий єпископ Тимофій, дбаючи про Славу Божу, намагався зупиняти і виясняти засліплених ідолопоклонництвом людей, проповідуючи їм істинну віру в Христа. Язичники в озлобленні кинулися на святого апостола, били його, волочили землею і, врешті, побили камінням.
Мученицьку смерть за Христа святий апостол Тимофій прийняв у 80-му році. У IV столітті святі мощі апостола Тимофія були перенесені до Царгорода і покладені в храмі Святих Апостолів. Свята Церква вшановує святого Тимофія серед 70-ти апостолів.
Пам'ять - 4 лютого.
