Преподобний Яків, єпископ і сповідник, з раннього віку був захоплений високим ідеалом подвижницького життя. Юнаком залишив він світ і став ченцем Студійського монастиря. Ця прославлена обитель, з якої возсіяли багато святих подвижників, була в VIII-IX століттях місцем іконошанування. Зберігши душу «нескверною і неблазненною», «пристрасті стриманістю висушивши», лагідний, милостивий і братолюбний монах , який чудово знав Священне Писання, згодом був зведений на єпископську кафедру в місті Катани в Сицилії. Першим єпископом, який займав цю кафедру, був святий Кирило, учень святого апостола Петра. Він перетворив гіркі води джерела в солодкі силою віри і молитви і навернув цим дивом багатьох до Христа. У глибокій старості спочив святий єпископ Катанський Кирил (його пам'ять згадується теж у цей день).Святому Якову Сповіднику, слово якого було «сіллю любові розчинене», приготував Господь в похилому віці скорботи і випробування. Під час царювання імператора-іконоборця Костянтина V Копроніма (741 - 745) святого Якова примушували до відмови від шанування святих ікон. За непохитну відданість святій вірі він був підданий багатьом мукам. Його морили голодом і спрагою томили, катували. Святий єпископ Яків помер у вигнанні і ув'язненні.
Пам'ять - 3 квітня ( за новим стилем).
Перекладено з ortlife.ru
