
Коли Савл ішов у Дамаск і підходив до міста, несподівано осяяло його світло з неба. Він упав на землю і почув голос, звернений до нього: "Савле, Савле! Чому ти гониш Мене?"
Савл запитав: "Хто ти, Господи?"
Господь сказав: "Я – Ісус, Якого ти гониш. Тяжко тобі йти проти рожна".
Савл, тремтячи від жаху, промовив: "Господи! Що повелиш мені робити?"
сказано буде тобі, що тобі треба робити".
Люди ж, які йшли із Савлом, стояли в онімінні, чуючи голос і нікого не бачачи. Коли Савл піднявся з землі, очі у нього були розплющені, але він нічого не бачив. Тоді супутники його взяли його за руку і привели у Дамаск. Там він три дні провів у молитві і нічого не їв і не пив.
В той час у Дамаску знаходився один з сімдесяти апостолів Господніх на ім'я Ананія. Голос Господа повелів йому йти в дім, де був Савл, покласти на нього руку і повернути йому зір. Апостол Ананія прийшов до Савла, і коли поклав на нього руки, то немовби луска відпала з очей Савла, він одразу прозрів (став бачити), і, підвівшись, прийняв від Ананії святе хрещення. (Хрещення Савла припадає на 37-й рік після Р. Х.)
Савл прийняв у християнстві ім'я Павло і став самовідданим проповідником віри Христової. Потім Господь Ісус Христос знову явився Павлові і повелів йому йти до язичників і навчати їх віри християнської, тобто зробив його Своїм апостолом.
Апостол Павло закінчив життя своє мученицькою смертю. За його великі апостольські труди він, нарівні з апостолом Петром, іменується Церквою первоверховним апостолом.
Пам'ять первоверховного апостола Павла - 12 липня (нов. ст.).
(Див.: Діян. 8, 1–3; 9, 1–30; 22, 17–21).
ЗАКОН БОЖИЙ