Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Православні молитви за воїнів
    Молитва за воїнів, що йдуть на війну Владико Господи, Боже отців…
  • Різдво Христове
    ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! Підбірка публікацій про Христове Різдво - …
  • Великомучениця Варвара
    Життя святої Варвари Тропар, величання, кондак, прокимен, причасний …
  • Апостол Андрiй Первозваний
    Життя святого Андрія Первозваного Святий апостол Андрій на Київських…
  • Популярне
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Опитування
    Скільки Вам років?
    до 13
    14-17
    18-23
    24-29
    30-39
    40-50
    більше 50
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Березень 2024    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
    Березень 2024 (1)
    Лютий 2024 (1)
    Грудень 2023 (2)
    Листопад 2023 (3)
    Жовтень 2023 (2)
    Вересень 2023 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Свято (оповідання про Собор Пресвятої Богородиці)

    Свято (оповідання про Собор Пресвятої Богородиці)- Синку, доброго ранку! - тато відчинив віконниці, щоб яскравий потік сонячних променів влився в кімнату. -Прокидайся!
    Навіщо? - пробурмотів крізь сон Павло. - В нас канікули! - й повернувся на інший бік.
    - Підемо до церкви, сьогодні ж Марії - другий день Різдвяних свят! Ну ж бо, швиденько!
    - Зараз, тату, - знову почувся сонний голос Павла, - щe трішечки.
    - Гаразд, десять хвилин ще можеш поніжитися, а тоді ми з мамою чекаємо тебе вже вмитого й одягненого на кухні. І дуже прошу не затримуватися, бо спізнюватися негарно, особливо до церкви.

    - Угу, - просопів хлопець, щільніше закутуючись у ковдру, щоби ще встигнути додивитися перерваний розмовою ранковий сон.
    ... Минуло п'ятнадцять хвилин, та батьки чекали марно.
    Зайшовши в кімнату сина, вони побачили, що той і не думав прокидатися.
    - Як це розуміти? - тато чекав негайної відповіді.
    Хлопець протер очі й сів:
    - А ми мусимо йти сьогодні до церкви? Ми ж вчора ходили, там така довжелезна служба була - я ледь вистояв.
    - Синку, вчора ж було Різдво, і нині також велике свято, - озвалася мама. - А коли свято - потрібно святкувати. Глянь он у вікно - люди йдуть до церкви, радісні, в гарному настрої.
    Павло позіхнув.
    - Хлопче, що це за поведінка? - татів голос остаточно розбудив сина. - Ти мав бути готовим ще чверть години тому.
    - То й що? - Павло підхопився на ноги. - Не піду сьогодні нікуди! Чого ми маємо туди ходити?
    Хлопець сам трохи налякався того різкого тону, яким це промовив, й шукав бодай найменшої підтримки батьків. Та, не знайшовши, випалив:
    - Добре, тоді я вам повідомляю офіційно: сьогодні я до церкви не йду, відпочиватиму весь день! - і демонстративно ліг на ліжко, додавши: - І в неділю також не піду.
    - Отже, так? - тато мав дуже стурбований вигляд. - Гаразд, залишайся... Але ж ти любив ходити з нами до церкви, казав, що тобі там подобається, що після служби стаєш іншим, багато цікавого й нового дізнаєшся з проповідей!
    - Ходив, любив, подобалося, а тепер - ні! - крикнув Павло й провернувся до стіни.
    - Але ж, синку, що сталося? - вже не на жарт розхвилювалася мама. - Ми ж завжди ходили разом... Чому сьогодні ти так дивно поводишся? - вона підійшла до сина, щоб пригорнути.
    Мамо, я вже не маленький, - відсахнувся Павло. - Чому ви так дивитеся? Що хочете почути? Я не знаю, чому щонеділі маю ходити до церкви, коли можу помолитися вдома, не знаю, чому маю молитися зранку і ввечері, навіть коли мені не хочеться цього. Просто я не хочу, щоб мені хтось казав, куди я маю йти і що робити! Мені це набридло! - було видно, що хлопець нервує - дрібні краплинки поту виступили на його чолі. - Все, не розпитуйте мене більше!
    - Ходімо, люба, хай залишається... Поговоримо, коли повернемося, бо й ми через нього нікуди не встигнемо.
    - А ти, - тато звернувся до сина, - май на увазі - розмову не закінчено!
    За батьками зачинилися двері. Хлопець залишився сам.
    Він лежав і дивився в стелю: "Хай роблять, що хочуть, і думають, що хочуть, а мене ніхто не має права ні до чого змушувати! Поговоримо пізніше... - перекривив він подумки татові слова. - Певно, що поговоримо! Я розповім вам, що вже не дитина, і ще багато чого розповім..."
    Це дивно-чарівна мелодія різдвяних дзвонів заколисала Павла знову. Крізь шпарку, тихенько, майже прозоро, до кімнати влетів янгол. Біля ліжка, ніжно, щоб не розбудити, обняв крильми сонного хлопця й прошепотів:
    - Сьогодні свято, сваритися не годиться. Це правда, що ти сказав батькам, - кожна людина має власну думку, й інші мають її поважати. Та висловив ти цю думку так, що образив тата й маму, а вони тебе дуже люблять, намагаються розуміти. Проте прийшов я сюди для того, щоб сказати головне: Господь просив передати тобі, що Він знає, що ти вже дорослий, і довіряє тобі!
    Павло розплющив очі. Зіскочив з ліжка. Він не міг зрозуміти, що з ним сталося, намагався пригадати сон (чи не сон?), та дарма - в голові крутилася лише одна фраза: "Він знає, що ти вже дорослий, і довіряє тобі!"
    Хлопець глянув на годинник, усміхнувся й почав швидко одягатися. Так, він трішки спізниться, але це нічого. Головне, що його люблять, розуміють. Йому довіряють!
    Мар'яна Лелик

    Більше оповідань та віршів у ЗИМОВІЙ КНИЖЦІ.





    ___________________________________________________________________________________________________________________
    На правах реклами: генераторные установки "Азимут", які використовують дизель у якості палива.
    123592 Москва,
    ул. Кулакова 20, стр 1А, Технопарк "Орбита", офис 622.
    тел/факс: (495) 781-8472, 781-8472
    www.gc-azimut.ru
    sales@gc-azimut.ru
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів. Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com