Покрова

Стоїть Мадонна в білому покрові.
Над Всесвітом стоїть вже стільки літ!
І сяйвом материнської любові
Оберігає і рятує світ.

Ідуть до Неї немічні і хворі.
Несуть дітей, ведуть калік, сліпих,
Ідуть до Богоматері у горі,
Щоб змилувалась, зглянулась на них.

Ідуть до Неї праведні і грішні:
Кого не милують життєві бурі-битви.
Засмучені, згорьовані, невтішні
Несуть свої скорботи і молитви...

Жертовністю і вічністю любові
Торкається всіх душ, усіх сердець
Мадонна в білосніжному покрові -
Довершеності й святості вінець.

Душевний спокій змученим поверне,
Коли спіткає їх тяжка пора.
До зір покличе крізь колючі терни,
Засвітить свічі віри і добра.

Стоїть Мадонна в білому покрові
Над плином поколінь, над плином літ.
І силою вселенської любові
Оберігає і рятує світ.