Різдвяний круг завершується празником Господнього Стрітення. Він основується на події з життя нашого Спасителя, що її записав єв. Лука у главі 2, 22-40. Закон Мойсея приписував, що кожна жінка по народженні хлопчика через 40 днів не сміла входити до храму, бо в тому часі уважалася нечистою. По скінченні цього реченця мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила жертву очищення. Преч. Діва Марія не мала обов'язку до очищення, бо освятилася Христовим Різдвом, як каже кондак свята: "Ти лоно Дівиче освятив різдвом Твоїм". Та все ж таки вона в покорі закону сповняє його припис і приносить у жертву дві горлиці.
Святкування 15 лютого (нов. ст.).

Поміж Богородичними празниками нашого церковного року на осібну увагу заслуговує свято Покрови. Культ Богоматері як Покровительки нашого народу тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж по сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого і ревного культу мабуть лежить у тому, що тут йдеться не про земське і людське, але небесне й могуче заступництво. Від самого початку існування нашої держави ми стало мали великих і сильних ворогів. Тож нічого дивного, що наш народ шукав такої помомчі й опіки, проти якої не може встояти жодна людська сила. Тому празник Покрови завжди був і є для нашого народу днем великого вияву любови і вдячности для Пресв. Богородиці та днем радісної прослави і звеличення Її покрова і заступництва.