Падають, іскряться на сонці сніжинки. Падають на мокрий асфальт, тануть і перетворюються в калюжі. Як схожа їх доля на долю людських сподівань. Ми бажаємо чогось, думаємо про бажане і непомітно починаємо мріяти. Наші фантазії так само красиві, як іскристі сніжинки.
Ми з нетерпінням чекаємо їх виконання, однак, зіткнувшись з реальністю, мрії тануть і перетворюються ..., але ні, ми не хочемо бачити, у що вони перетворюються. Ми хочемо свого, тільки свого і "бажано так, як я придумав". Таким чином, ми стаємо творцями світів, де все має підпорядковуватися нашим бажанням. Важливою складовою цих придуманих світів є і несвідомі фантазії.

Симфонія (з грецької - співзвучність) - це не просто красива назва чергового видання. Симфонія - це перший православний україномовний жіночий збірник, до якого увійшли бесіди зі святими старцями, історичні нариси, розповіді про видатних постатей, про наші духовні традиції, про сімейні стосунки і виховання дітей, про самовіддану любов і чудеса віри, про те чи бути чи здаватися, про мужність, священство, вірність, свободу, про здоров'я і красу, таємниці кулінарії.Збірник увібрав чимало питань, які постійно задають священикам, безліч життєво необхідних порад.Симфонія дає можливість доброго, корисного спілкування, допомагає не вибиватися із річного циклу Життя Церкви, виправляти викривлений егоцентричний світогляд і світосприйняття, допомагає у внутрішній роботі над собою. У цьому виданні просто і доступно сказано про важливі глибинні речі.

Жіночність - це осмислене задоволення жінкою своїх природжених потреб, що виражається в її поведінці і якостях. До жіночих якостей можна віднести подібні якості: делікатність, ввічливість, тактовність, терпимість, поступливість, вірність, м'якість, ніжність, врівноваженість, спокій, розміреність, передбачуваність, чарівність, і багато інших.
Якості людини - це свого роду цеглинки, з яких формується особистість людини. З чоловічих якостей у чоловіка формується Мужність, з жіночих якостей жінки - Жіночність.
Незрілість жінки виражається в її незрілості, як представниці статі, тобто у неприйнятті жінкою своїх Природжених потреб, тобто своєї власної Природи. Говорячи про незрілих жінок, необхідно зараховувати до них і мужніх жінок, у яких, окрім відсутності жіночих якостей, сильно розвинені Чоловічі Якості.

З нагоди Неділі святих жінок-мироносиць, яка цього року припала на 29 квітня, Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її "Нев’янучий Цвіт" напередодні організувало у приміщенні Львівської православної богословської академії (ЛПБА) круглий стіл, темами якого були "Життя свв. жінок-мироносиць", "Жіноча психологія", "Роль Жіночності у побудові успішних стосунків".
Ввечері братчики і братчиці молились за Всеночним бдінням, яке звершив Високопреосвященний митрополит Димитрій. Опісля митрополит Димитрій звернувся з вітальним словом.
Потім Владика Димитрій подарував усім жінкам, які молились у храмі по шоколадці.
Наступного дня, у Неділю свв. жінок-мироносиць, у православний жіночий день, після Літургії у Свято-Покровському кафедральному соборі львівські братчики вітали жінок зі їхнім святом. Справжнім.

Маленький хлопчик запитав маму: "Чому ти плачеш?"
- Тому, що я жінка!
- Я не розумію!
Мама обійняла його і сказала "Ти не зрозумієш цього ніколи".
Тоді хлопчик запитав у батька: "Чому мама іноді плаче без причини?"
"Усі жінки іноді плачуть без причини", - відповів батько.
Згодом хлопчик виріс, але не припиняв дивуватись: "Чому жінки плачуть?"
Нарешті він запитав у Бога...

Одна молода ще жінка впала у важку депресію. Минали дні, а вона не хотіла виходити з дому, вставання з ліжка завдавало їй невимовних страждань, приймати їжу стало для неї справжніми тортурами.
Денне світло дратувало її. Тому вікна були зачинені, жалюзі опущені. А в голові у неї роїлися найчорніші думки.
Часто думала про смерть як про позбавлення від немилого життя.
Чоловік, що дуже її любив, оточував увагою та піклуванням, дедалі сильніше непокоївся і журився через її стан.
Переконав її, щоб дозволила обстежити себе найвідомішим неврологам і психіатрам, також і зарубіжним. Світила медичної науки виписували ліки, призначали аналізи, радили якнайбільше розважатися й подорожувати.

«У світі нема щастя», — писав Олександр Сергійович від особи свого ліричного героя. «Що таке щастя? Як птах, випустиш — і не спіймаєш!» — услід за класиком сумнівалася зірка радянської естради. Дійсно, яке примарне й хитке земне щастя! Важко перелічити все те, що необхідно людині, аби стати щасливою. Легше сказати, без чого щастя категорично неможливе. Особливо, якщо йдеться про жіноче щастя.
Вік оцінює щастя як досвідчений ювелір, зважує й уважно розглядає всі грані. Дитині, щоб забути про сльози, достатньо смачної карамельки. Щастя від цукерки лише в дитинстві може бути настільки реальним — недарма «Царство Небесне належить таким». Старому також необхідна суща дрібниця: дзвінок від дітей і рідних, елементарна зацікавленість його проблемами чи хворобами — і він уже спокійний, а спокій у старості рівнозначний щастю. Між дитинством і старістю пролягає довга дорога життя, час найбільш вимогливий і ненаситний до споживання земних задоволень. І тут щастя набуває статі — воно стає чоловічим або жіночим.

МОЛИТВА ДЛЯ ВАГІТНИХ ЖІНОК
О Преславна Мати Божа, помилуй мене, рабу Твою, і поспіши мені на допомогу в часі моїх хвороб, та небезпек, з якими народжують дітей усі бідні дочки Єви. Згадай, о Благословенна між жінками, з якою радістю і любов'ю Ти поспішала, щоб відвідати свою родичку Єлизавету під час її вагітності, і який чудодійний вплив мали ці Твої відвідини для матері та її дитини. І з невичерпної сердечної доброти Твоєї даруй і мені, найнижчій рабі Твоїй, щасливо відбути пологи; даруй мені цю благодать, щоб дитя, яке нині покоїться під моїм серцем, прийшовши до розуміння, з радістю, як і святе дитятко Іоанн, поклонялося Божественному Господу Спасителю, Який з любові до нас грішних зволив і Сам стати Дитятком. Невимовна радість, якою переповнювалося Твоє чисте серце при спогляданні Твого Новонародженого Сина й Господа, хай згладить скорботу, що очікує мене серед мук пологів. Життя моє, мій Спаситель, народжений Тобою, нехай порятує мене від смерті, що обриває життя багатьох матерів підчас пологів, і нехай зарахує плід лона мого до числа обранців Божих. Вислухай, Пресвята Царице Небесна, смиренну молитву мою і зглянься на мене, бідну грішницю, оком Твоєї благодаті; не посороми мого уповання на Твоє велике милосердя й осіни мене, Помічнице християн та Цілителько недуг, щоби сподобилася я відчути й на собі, що Ти - Мати Милосердя і щоб прославляла я завжди Твою благодать, яка не відкидає ніколи молитви бідних і рятує всіх, хто шукає Твоєї помочі в часі скорбот і недуг. Амінь.

Багатьом знайома така ситуація: «Коли ми почали зустрічатися, мій чоловік був такий уважний, дбайливий, часто дарував мені квіти, весь час старався мене чим-небудь порадувати. Я була така щаслива! Але після весілля все змінилося. Тепер він дарує подарунки тільки на великі свята - Різдво, день Ангела. А в інші дні йому і в голову не прийде зробити мені приємне». Такі скарги можна почути від багатьох дружин, що переживають, що чоловіки, здається, не люблять їх так, як раніше. Чоловіки ж, у свою чергу, вважають, що до них відносяться несправедливо. Їм теж є на що поскаржитися: «На початку наших відносин дружина була такою покірною, такою люблячою, вдячною, а зараз вона стала вимогливою, примхливою і образливою».

Коли дивишся на метушню та передсвятковий ажіотаж, що вирує на вулицях, у магазинах, на ринках у переддень «свята весни і жінки» «8 березня», невільно задумуєшся: а чи будуть ці люди так само старанно готуватись до світлого дня Воскресіння Христового, що прийде за місяць часу? Мабуть, що ні.
Можна багато говорити та сперечатись про історичне підґрунтя цього «свята», про його пов’язаність з юдейським святом Пурим, світовим феміністичним рухом початку ХХ століття чи комуністичною пропагандою, однак за доцільніше вважаю повести мову все-таки про християнські аспекти ставлення до «8 березня».

Чому всі євангелісти приділяють стільки уваги приходу мироносиць до Гробу Господнього, а двоє з них додають розповідь про те, як першою побачити Воскреслого була вибрана рівноапостольна Марія Магдалина? Ось дивно: саме цим жінкам першим з'явився Господь, а потім вже Петру і іншим учням. Раніше всіх, раніше будь-якого з чоловіків в світі, вони дізнались про Воскресіння.

Любов наповнює її життя. Її безкорисливу самовіддачу відчувають усі: чоловік, якому вона дарує свою любов, діти і навіть кошеня у підземному переході (на своєму рівні). З нею можна бути самим собою. Своїм спокоєм вона гасить мою агресивність і дає відчути себе щасливим. Вона підлаштовується під мене, тому мені легко про неї дбати.