Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Православні молитви за воїнів
    Молитва за воїнів, що йдуть на війну Владико Господи, Боже отців…
  • Різдво Христове
    ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! Підбірка публікацій про Христове Різдво - …
  • Великомучениця Варвара
    Життя святої Варвари Тропар, величання, кондак, прокимен, причасний …
  • Апостол Андрiй Первозваний
    Життя святого Андрія Первозваного Святий апостол Андрій на Київських…
  • Популярне
  • Великий піст 2024
    У 2024 році Великий піст розпочинається 18 березня і триватиме до…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Березень 2024    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
    Березень 2024 (1)
    Лютий 2024 (1)
    Грудень 2023 (2)
    Листопад 2023 (3)
    Жовтень 2023 (2)
    Вересень 2023 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Причини та витоки постання Московського Патріархату 1589 року

    Причини та витоки постання Московського Патріархату 1589 рокуПісля отримання патріаршого статусу Московська Церква з кожним роком зростала і зовнішньо, і внутрішньо. Значна роль православного Московського патріарха, бажання духовної владної верхівки розширити сфери впливу на увесь православний світ були причиною постійного прагнення поглинути Київську митрополію. Після незаконного приєднання у 1686 р. Української Православної Церкви до Московської перша швидко відчула на собі традиційні для авторитарної Москви речі, наприклад, цензуру, яку наполегливо нав’язували видавництву Києво-Печерської лаври уже з кінця ХVІІ ст. З приходом до влади царя Петра І Київська митрополія, підпорядкована Московському Патріархату, втратила рештки самостійності. Було брутально порушено таємницю сповіді, а сама Церква фактично перетворилася на окремий відділ таємної поліції Російської імперії, виконуючи водночас функції міністерства великодержавної пропаганди і основного інструмента русифікації підкорених Московією православних народів. Відповідна тенденція посилилася після того, як 1721 р. інститут патріарха в Російській Православній Церкві було ліквідовано.

    Причини та витоки постання Московського Патріархату 1589 року (спроби історико-богословського аналізу)

    Причини та витоки постання Московського Патріархату 1589 року (спроби історико-богословського аналізу)Інтронізація новонареченого на патріарший престол митрополита Іова, яка відбулась у неділю 26 січня 1589 р. в Успенському храмі Московського Кремля за попередньо складеним богослужбовим чином та уставом, відрізнялася від Константинопольського більшою урочистістю. Якщо у Вселенській Церкві єпископська хіротонія завжди – разова і двічі над одною особою не звершувалась, то Московський чин патріаршої інтронізації передбачав повторну (!) єпископську хіротонію над кандидатом на патріарший престол, навіть якщо він був митрополитом. Це можна пояснити тим, що цар Феодор Іванович дуже полюбляв богослужіння і, будучи «набожнейшим» царем, завжди прагнув прикрасити церковні дійства часто власними доповненнями до богослужбового чину.

    Монографія "Причини та витоки постання Московського Патріархату 1589 року"

    Монографія "Причини та витоки постання Московського Патріархату 1589 року"У світ вийшла монографія диякона Івана Сидора "Причини та витоки постання Московського Патріархату 1589 року (спроби історико-богословського аналізу)". У даній праці автор аналізує передумови та закономірності виникнення Московського Патріархату в кін. 16 ст. Книзі міститься багатий історичний матеріал, факти, свідчення очевидців, а також посилання на дослідження численних українських, російських та інших закордонних авторів.

    Важливо підкреслити, що досліджуючи питання утворення Московського патріаршого престолу, автор наводить факти з історичних джерел (переважно російських). При цьому автор намагався максимально звертатися до праць дореволюційних вчених, які, в своїй більшості, досліджували і писали історію не «на замовлення», не під владним, політичним тиском, а виявляли об’єктивність та неупередженість. Крім того, для уникнення посилань на можливі сфальсифіковані або переписані у радянський чи новітній час історичні тексти, автор опирався на оригінальні дореволюційні наукові видання, якщо такі збереглися чи були опубліковані в електронному вигляді.

    Анонс: лекція "Релігійний стан ізраїльського суспільства в часи Ісуса Христа"

    Анонс: лекція "Релігійний стан ізраїльського суспільства в часи Ісуса Христа"

    25 грудня 2015 року Божого о 19:00

    у єпархіальному приміщені при Свято-Покровському кафедральному соборі
    (м. Львів, вул. Грушевського, 2)

    відбудеться духовна бесіда на тему

    "Релігійний стан ізраїльського суспільства в часи Ісуса Христа"


    у рамках Львівських братських студій

    Лектор: к.б.н., прот. Михайло Сивак

    Про духовні причини Голодомору 1932-1933

    Про духовні причини Голодомору 1932-1933У Священному Писанні є чимало свідчень про голод. У книзі Неємії ми знаходимо таке твердження: «І хліб з неба Ти давав їм у голод їх...» (Неєм. 9,15).
    У книзі притч Соломонових є інше вислів: «Не допустить Господь терпіти голод душі праведного, надбання ж нечестивих вивергне»(Пр.10,3). «І не радива душа буде терпіти голод»(Пр.19,15). Голод, як явище у Священному Писанні є страшним катаклізмом. Дуже часто він згадується в Біблії у контексті кари Божої: «Мечем і голодом винищить їх Господь», -знаходимо ми суворий вислів у книзі Об’явлення святого апостола Іоанна Богослова. Невже Господь був такий немилосердний і до нашого народу, що послав аж три голодомори на нашу землю? Завжди треба застерігати себе від такого запитання і принаймні у цьому контексті треба думати завжди онтологічно.

    Життя преподобної Єфросинії Суздальської, в миру Феодулії (1250 р.)

    Життя преподобної Єфросинії Суздальської, в миру Феодулії (1250 р.)Преподобна Єфросинія, княгиня Суздальська, народилася в 1212 році. У святому Хрещенні отримала ім'я Феодулія і була старшою дочкою святого мученика Михаїла, князя Чернігівського. Благовірний князь Михайло і його дружина Феофанія довго не мали дітей і часто відвідували Києво-Печерський монастир, в якому молилися Господу про дарування їм дітей. Благовірна княжна Єфросинія була їхня першою донькою, випрошена у Господа в молитвах. Пресвята Богородиця тричі з'являлася в повідомляла, що їх молитва почута і Господь дарує їм доньку.

    Феодулія виховувалася в глибокій вірі та благочесті . На її виховання великий вплив мав освічений боярин Феодор.

    Пам'ять - 8 жовтня (новий стиль).

    1000 років мучеництва страстотерпців князів Бориса і Гліба

    1000 років мучеництва страстотерпців князів Бориса і ГлібаСьогодні, 6 серпня, Церква вшановує пам’ять святих страстотерпців князів Бориса і Гліба - синів рівноапостольного князя Володимира Великого, просвітителя Київської Руси-України. Сьогодні 1000 років від їх мученицької блаженної кончини. Агіографічна традиція, як і літописна, зберегла для нас чітку розповідь про вбивство князів їхнім братом Святополком, якому дали прізвисько Окаянний. Правда, є і інші версії вбивства, які переважно грунтуються на варяжських джерелах, на так зв. "сагах". За однієї із таких версій князів «погубив» Ярослав Мудрий. Факти, версії для істориків важлива річ. Але нажаль ті, хто пишуть нашу давню історію, не завжди відчувають духовно-психологічний стан суспільства києво-руської доби, часто його демонізуючи, приписуючи князям і їх літописцям давньої Руси-України політичну кон’юктуру у переписуванні літописів, фальсифікації подій. Так, я не зовсім відкидаю ці факти і не ідеалізую тих часів, але ж і не прибічник тотальних фальсифікацій в добу києво-руської історії. Треба завжди пам’ятати, що духовно-ціннісні орієнтири тих часів були зовсім іншими від теперішніх. Православна Церква в Київській Русі-Україні сформувала своєрідну філософію життя, яку згодом на початку ХІІ ст. кн. Володимир Мономах назвав мудрістю "страху Божого". "Ця філософія була сформована у тодішніх перлинах нашої церковної писемності, тримала у вічній напрузі дух тодішньої державної еліти і була зібрана у різних "Грамотицях", "Поученіях", "Словах", "Ізборниках" і "Патериках". Символи, слова і образи, зосередженні в цій києво-руській літературі були знаряддям масової сугестії і творенням національної душі та самоідентичності українського народу", - писав Дмитро Донцов.

    Життя благовірного князя Київського Мстислава, у святому хрещенні Федора

    Життя благовірного князя Київського Мстислава, у святому хрещенні ФедораСтарший син великого князя Київського Володимира Мономаха Мстислав народився в 1076 році й у святому хрещенні був названий Федором.

    Його батько, внук Ярослава Мудрого, один із найвидатніших державних діячів українського середньовіччя, князював у Києві в 1113-1125 роках. Боровся за зміцнення центральної княжої влади та єдності Київської Руси, проти занепаду родової солідарності Київської династії. Мати — донька англійського короля Іарольда-Гіта. Після загибелі батька в 1066 році в битві при Гасгінгсі змушена була втікати до Фландрії, а потім до Данії. Там і вирішив данський король Свен видати юну королівну за руського князя Володимира Мономаха, який майже за 40 років стане великим князем Київським. Довгим був шлях королівни до Новгорода, де її зустрів Володимир зі своїм двоюрідним братом Глібом, князем Новгородським. Після короткого перепочинку князь і королівна вирушили до Турова, удільного володіння князя. Там і відбулося їхнє весілля. Від цього щасливого шлюбу народилося дев’ять синів і три дочки, Але старший серед них був Мстислав — Федір, який у пам’ять про знаменитого діда мав ще й третє ім’я Іарольд. Це про нього в Літописі Руському 1 червня 1076 року є запис: “У сей же рік родився у Володимира син Мстислав, онук Всеволодів”.
    День пам’яті благовірного князя Мстислава відзначається 28 квітня, а також 23 жовтня у складі Собору Волинських святих.

    Житіє мучеників Антонія, Іоана і Євстафія Литовських

    Житіє мучеників Антонія, Іоана і Євстафія ЛитовськихУ середині XIV ст. Литовським язичницьким князівством управляв князь литовський Ольгерд Гедимінович. Він завжди прагнув розширювати свої володіння за рахунок білоруських, українських і навіть російських земель.

    Ще коли княжив його батько, Ольгерд прийняв святе хрещення, але не по вірі і по любові до Господа, а чисто з житейських меркантильних міркувань. Княжити він почав у 1341 році, і з метою прибрати до своїх рук вітебські землі, мав бажання оженитися на вітебській княжні Марії Ярославівні. Ольгерд добре розумів, що благочестива православна княжна не вийде заміж за язичника, а тому формально став християнином.

    Марія ж, навпаки, ставши великою княгинею Литовською, багато зробила для поширення Християнської віри на цих землях. У литовській столиці Вільні на місці старого язичницького капища побудувала чудесний храм на честь преподобної Параскеви, у Вітебську спорудила аж два храми. Проте коротким було її земне життя. У 1342 році княгиня Марія відійшла до Господа і була з великими почестями похоронена в побудованому нею храмі Преподобної Параскеви.

    Пам'ять - 27 квітня (за новим стилем).

    Життя мученика Павла Руського, невільника

    Життя мученика Павла Руського, невільникаУ багатостраждальній історії України період з XV по XVIII ст. — це постійні розбійницькі набіги татар і турок на наші землі. Вони руйнували міста і села, захоплювали худобу, майно, а головне — молодий і працездатний люд. Із хлопців формували яничарське військо, інших бранців продавали в рабство на невільницькому базарі, що існував у Криму в м. Кафі (тепер Феодосія). За даними Малої енциклопедії Українського козацтва (Київ — Запоріжжя, 2002), протягом цього часу було вбито чи полонено щонайменше 2-2,5 млн. мешканців України.

    Одним із таких бранців був українець Павло — невільник. Рік і місце народження його невідомі. Але відомо, що він потрапив у татарський полон ще в юному віці і у Кафі був проданий у столицю турецьку Константинополь. Правда, тоді вже місто називалося Стамбулом, оскільки було завойоване турками в 1453 році.

    Пам'ять - 16 квітня.

    Курська ікона Божої Матері «Знамення»

    Курська ікона Божої Матері «Знамення»Курська ікона Знамення Божої Матері - одна з прадавніх ікон Православної Церкви. У XIII столітті, під час татарського нашестя, коли Київська Русь переживала навалу чужинців, місто Курськ, яке пограбував Батий, почало занепадати. Одного разу в околицях міста один мисливець помітив ікону, що лежала біля коренів дерева, обернену лицем до землі. Мисливець підняв її і побачив, що зображення ікони схоже до новгородської ікони "Знамення". Одночасно з явищем цієї ікони здійснилося і перше диво. Як тільки мисливець підняв святу ікону із землі, негайно на місці, де лежала ікона, забило джерело чистої води. Це сталося 8 вересня 1295 року. Мисливець не наважився залишити ікону в лісі і побудував на місці знахідки невелику дерев'яну каплицю, і в ній поставив новоявлений образ Богоматері. Незабаром про це дізналися жителі міста Рильська, розташованого неподалік, і стали відвідувати місце явища для поклоніння новій святині.
    День особливого вшанування Курської ікони Божої Матері «Знамення» - 21 березня (за нов. ст.)

    Історичні свідоцтва про Христове Воскресіння

    Історичні свідоцтва про Христове ВоскресінняІм'я О. І. Белецького (1884–1961), видатного філолога-енциклопедиста, автора робіт з історії античної, західноєвропейської, російської та української літератури, віце-президента АН УРСР, сьогодні відоме лише обмеженому колу фахівців. Щоправда, про нього іноді згадують у православних колах у зв'язку з Доповідною запискою в ЦК Компартії України, яку він подав незадовго до своєї смерті. Цей документ поширювався у самвидаві ще в 1960-х роках, як свідчення нечесності антирелігійної пропаганди. Академік Белецький наочно показав, що творці наукового атеїзму були не вченими, а невігласами. Серед бійців ідеологічного фронту, що боролися з релігією, не було жодного справжнього вченого.
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою